Апостолів. Або «посланих». Грецьке слово апо́столос походить від дієслова апосте́лло, яке означає «відсилати; відправляти» (Мт 10:5; Лк 11:49; 14:32). Його основне значення — «посланець» — чітко видно з Ісусових слів в Ів 13:16.

Симон, якого називають Петром. Згідно з Біблією, він мав п’ять імен: 1) грецьке ім’я Симеон, яке подібне до єврейської форми цього імені; 2) грецьке Симон (і Симеон, і Симон походять від єврейського дієслова, що означає «чути; слухати»); 3) Петро (грецьке ім’я, яке означає «камінь; кусок скелі» і яким у Біблії названий тільки він); 4) Кифа, семітський відповідник імені Петро (можливо, споріднене з єврейським словом кефı́м [«скелі»], вжитим у Йв 30:6; Єр 4:29); 5) подвійне ім’я Симон Петро (Дії 15:14; Ів 1:42; Мт 16:16).

Левія. У паралельному вірші, Мт 9:9, цього учня названо Матвієм. Коли Марко і Лука згадують про нього як про колишнього збирача податків, то використовують ім’я Левій (Лк 5:27, 29), а коли говорять про нього як про одного з апостолів, то називають його Матвієм (Мр 3:18; Лк 6:15; Дії 1:13). В Біблії не говориться, чи Левій мав ім’я Матвій до того, як став учнем Ісуса. З усіх письменників Євангелій тільки Марко згадує, що Матвій Левій був сином Алфея. (Див. коментар до Мр 3:18.)

Левій. У паралельному вірші, Мт 9:9, цього учня названо Матвієм. Коли Марко і Лука згадують про нього як про колишнього збирача податків, то використовують ім’я Левій (Мр 2:14), а коли говорять про нього як про одного з апостолів, то називають його Матвієм (Мр 3:18; Лк 6:15; Дії 1:13). В Біблії не говориться, чи Левій мав ім’я Матвій до того, як став учнем Ісуса. (Див. коментар до Мр 2:14.)

Збирачі податків. Нерідко збирачами податків для римської влади були юдеї. Інші юдеї ненавиділи їх, оскільки ті співпрацювали з ненависною чужоземною владою, а також стягували більший податок, ніж вимагалося. Юдеї зазвичай уникали збирачів податків і ставили їх в один ряд з грішниками і повіями (Мт 11:19; 21:32).

Яків, Алфеїв син. Очевидно, той самий учень, якого в Мр 15:40 названо «Яковом Меншим». Прийнято вважати, що Алфей — це Клопа (Ів 19:25), а значить, чоловік «іншої Марії» (Мт 27:56; 28:1; Мр 15:40; 16:1; Лк 24:10). Алфей, про якого згадується у цьому вірші,— очевидно, не той Алфей, який був батьком Левія і який згадується в Мр 2:14.

Варфоломій. Означає «син Толмая». Вважається, що це Натанаїл, про якого говорить Іван (Ів 1:45, 46). Порівняння текстів Євангелій показує, що Матвій і Лука пов’язують Варфоломія і Пилипа подібно до того, як Іван пов’язує Натанаїла і Пилипа (Мт 10:3; Лк 6:14).

Матвій. Також відомий як Левій. (Див. коментарі до Мр 2:14; Лк 5:27.)

Збирач податків. Як колишній збирач податків, Матвій у своєму Євангелії дуже часто згадує цифри і грошові одиниці (Мт 17:27; 26:15; 27:3). Він приділяє їм більше уваги, ніж інші письменники Євангелій. Матвій розділяє родовід Ісуса на три групи, по 14 поколінь у кожній (Мт 1:1—17), перелічує сім прохань в Господній молитві (Мт 6:9—13), наводить сім прикладів у Мт 13 і сім проголошень горя в Мт 23:13—36. Більше інформації щодо вислову «збирач податків» міститься у коментарі до Мт 5:46.

Яків, Алфеїв син. Див. коментар до Мр 3:18.

Тадей. У переліку апостолів в Лк 6:16 і Дії 1:13 немає імені Тадей, але згадується «Юда, син Якова». Тож можна дійти висновку, що Тадей — це інше ім’я апостола, якого Іван називає «Юдою, не Іскаріотом» (Ів 14:22). Можливо, ім’я Тадей іноді вживається для того, щоб не переплутати цього Юду зі зрадником Юдою Іскаріотом.

Кананіт. Вживається для того, щоб відрізнити апостола Симона від апостола Симона Петра (Мр 3:18). Існує погляд, що це слово має єврейське або арамейське походження і означає «той, хто ревний, запальний». Лука називає цього Симона «ревним», використовуючи грецьке слово зелоте́с, яке також означає «той, хто ревний, запальний» (Лк 6:15; Дії 1:13). Можливо, Симон колись належав до зелотів, юдейського руху, члени якого виступали проти римлян, а можливо, його так назвали через те, що він був ревний і запальний.

Іскаріот. Можливо, означає «чоловік з Керіота». Юдин батько Симон також названий «Іскаріотом» (Ів 6:71). Загалом вважається, що це слово вказує на те, що Симон і Юда походили з юдейського міста Керіот-Хецрона (ІсН 15:25). Якщо це так, то з 12 апостолів Юда був єдиним, хто походив з Юдеї, інші ж були галілеянами.

Проповідувати. Основне значення грецького слова — «публічно проголошувати, бути глашатаєм». Це слово підкреслює спосіб проголошення: зазвичай мається на увазі привселюдне проголошення, а не промова, звернена до обмеженої кількості людей.

Наблизилося Царство небесне. Ця звістка про новий всесвітній уряд була основною темою проповідування Ісуса (Мт 10:7; Мр 1:15). Іван Хреститель почав проголошувати подібну звістку приблизно за півроку до Ісусового хрещення (Мт 3:1, 2); однак Ісусові слова про те, що Царство «наблизилося», мали особливе значення, адже тепер він, як призначений Цар, був серед людей. Біблія не говорить, що після смерті Ісуса його учні й далі звіщали, що Царство «наблизилося».

Проповідуйте. Тобто привселюдно проголошуйте. (Див. коментар до Мт 3:1.)

Наблизилося Царство небесне. Див. коментар до Мт 4:17.

Прокажений. Людина, яка має серйозне шкірне захворювання. У Біблії слово «проказа» стосується не лише хвороби, знаної під цією назвою сьогодні, а й інших інфекційних шкірних хвороб. Хворий на проказу жив як вигнанець, поки не одужував (Лв 13:2, прим., 45, 46; див. глосарій, «Проказа; прокажений»).

Прокажених. Див. коментар до Мт 8:2 і глосарій, «Проказа; прокажений».

Залишайтесь, аж поки не підете звідти. Ісус дає вказівку своїм учням, щоб, увійшовши в місто, вони залишалися в домі, де їх гостинно приймуть, і «не переход[или] з дому в дім» (Лк 10:1—7). Їм не слід шукати ліпшого місця, де господарі могли краще їх прийняти, запропонувати їм зручніші умови чи матеріальні речі. Прислухаючись до цієї поради, вони покажуть, що все це є другорядним у порівнянні із завданням проповідувати.

Залишайтесь там. Див. коментар до Мр 6:10.

Вітайте. Юдеї зазвичай вітали один одного словами: «Мир тобі!» (Сд 19:20; Мт 10:13; Лк 10:5).

Обтрусіть порох зі своїх ніг. Таким жестом учні показували, що знімають з себе відповідальність за наслідки, яких мешканці міста зазна́ють у результаті Божого суду. Подібні вислови трапляються в Мр 6:11 і Лк 9:5, але Марко і Лука додають: «Це буде свідченням проти них». Павло і Варнава послухались цієї вказівки, коли були в пісідійському місті Антіохії (Дії 13:51). А коли Павло був у Коринфі і зробив щось подібне — обтрусив свій одяг, то пояснив: «Нехай кров ваша буде на ваших головах. Я чистий» (Дії 18:6). Мабуть, ці жести були знайомими для учнів: якщо набожні юдеї проходили через язичницьку місцевість, то, перш ніж стати на юдейську землю, вони обтрушували «нечистий» порох зі своїх сандалій. Однак Ісус, даючи вищезгадану вказівку, очевидно, надавав цьому жесту іншого значення.

Правду. В оригіналі вжито грецьке слово аме́н, яке є транслітерацією єврейського аме́н і означає «нехай буде так» або «безперечно». Ісус часто використовував це слово, перш ніж висловити якесь твердження, обіцянку чи пророцтво, і таким чином підкреслював цілковиту правдивість і надійність своїх слів. Ні в Біблії, ні в іншій релігійній літературі немає доказів того, що хтось, крім Ісуса, так використовував слово аме́н. У Євангелії від Івана часто вживається вислів аме́н аме́н, що перекладається як «щиру правду [кажу]». (Див. коментар до Ів 1:51.)

Буде легше. Ісус, мабуть, використав ці слова не в буквальному значенні, а як гіперболу. (Порівняйте інші гіперболи, які використовував Ісус і які записані, наприклад, в Мт 5:18; Лк 16:17; 21:33.) Коли Ісус сказав, що «Содому буде легше» у той день, тобто в Судний день (Мт 10:15; 11:22, 24; Лк 10:14), він не мав на увазі, що мешканці Содома будуть присутні того дня. (Пор. Юд 7.) Ісус лише підкреслив, наскільки впертими та гідними осуду були більшість мешканців Хоразіна, Віфсаїди і Капернаума (Лк 10:13—15). Варто зазначити, що покарання стародавнього Содома лягло в основу приказки, яку часто вживали, коли говорили про Божий гнів та осуд (Пв 29:23; Іс 1:9; Пл 4:6).

Правду. Див. коментар до Мт 5:18.

Буде легше. Див. коментар до Лк 10:12.

Немов голуб. Голубів використовували у поклонінні: їх приносили в жертву (Мр 11:15; Ів 2:14—16). Ці птахи також мали символічне значення: вони були символом невинності і чистоти (Мт 10:16). Голуб, якого Ной випустив з ковчега, повернувся з оливковим листочком; це означало, що вода спадає (Бт 8:11) і наближається час спокою і миру (Бт 5:29). Тож під час Ісусового хрещення Єгова, мабуть, використав образ голуба, щоб звернути увагу на роль Ісуса як Месії — чистого і безгрішного Божого Сина, який віддасть своє життя за людство і закладе основу для періоду спокою і миру, що настане під час його царювання. Коли під час хрещення на Ісуса зійшов Божий дух, тобто діюча сила, то це, можливо, було схоже на те, як голуб змахує крилами, коли сідає.

Ось. Грецьке слово іду́, перекладене тут як «ось», часто вживається, щоб звернути увагу людини на те, про що буде йтися далі, заохотити її уявити події або щоб підкреслити певну деталь. Це слово вживається також для того, щоб наголосити на чомусь або ввести нову чи несподівану думку. В оригіналі Грецьких Писань воно найчастіше трапляється у Євангеліях від Матвія і Луки та в книзі Об’явлення. Слово з подібним значенням часто вживається і в Єврейських Писаннях.

Обережні, як змії. Бути обережним тут означає бути розсудливим, проникливим, обачним. Зоологи зазначають, що більшість змій дуже обережні, вони зазвичай намагаються втекти, а не напасти. Ісус попереджає учнів, щоб вони були обачними, коли стикаються з противниками, і намагалися уникати небезпек під час проповідування.

Невинні, як голуби. Дві частини Ісусового застереження (бути обережними і бути невинними) доповнюють одна одну. (Див. коментар до вислову обережні, як змії в цьому вірші.) Грецьке слово, перекладене як «невинні» (буквально «незмішані», тобто «незіпсовані; чисті»), також трапляється в Рм 16:19 («коли говорити про зло — невинними») і Флп 2:15 («будете бездоганними і невинними, непорочними дітьми Бога»). Тут, у Мт 10:16, слово «невинні», очевидно, містить думку про щирість, чесність, чисті спонуки і відсутність підступності. Голуб іноді згадувався у єврейських образних висловах і поезії як символ таких рис (Псн 2:14; 5:2; пор. коментар до Мт 3:16). Ісус хотів показати, що коли його послідовники зазнаватимуть переслідувань, будуть як вівці поміж вовків, то їм слід поводитись як змії і як голуби водночас, тобто бути обережними, розсудливими, щирими, бездоганними та невинними (Лк 10:3).

Найвищим судом. Йдеться про Синедріон — судовий орган в Єрусалимі, що складався з первосвященика і 70 старійшин та книжників. Рішення цього суду юдеї вважали остаточними. (Див. глосарій, «Синедріон».)

Синедріон. Тобто юдейський верховний суд в Єрусалимі. Грецьке слово сіне́дріон буквально означає «спільне засідання». Хоча це загальне поняття, яке стосувалося будь-яких зборів чи засідань, в Ізраїлі воно могло стосуватися релігійного судового органу. (Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій; див. додаток Б12, де позначено можливе місце розташування залу Синедріону.)

Місцевим судам. У Грецьких Писаннях слово сіне́дріон, яке тут вживається у множині і перекладається як «місцеві суди», найчастіше стосується Синедріону — юдейського верховного суду в Єрусалимі. (Див. глосарій, «Синедріон», і коментарі до Мт 5:22; 26:59.) Однак це слово також мало ширше значення і означало будь-які збори або засідання. В цьому вірші воно стосується місцевих судів, які діяли при синагогах і могли присудити тілесне покарання або вигнання з громади (Мт 23:34; Мр 13:9; Лк 21:12; Ів 9:22; 12:42; 16:2).

За ім’я моє. У Біблії слово «ім’я» іноді вказує на саму особу, її репутацію або все, що стоїть за цим іменем. (Див. коментар до Мт 6:9.) У випадку Ісуса його ім’я також представляє владу і становище, які дав йому Батько (Мт 28:18; Флп 2:9, 10; Єв 1:3, 4). За Ісусовими словами, люди у світі будуть ненавидіти його послідовників, оскільки не знають, що означає його ім’я, тобто не знають, що Ісус посідає становище призначеного Богом Правителя, Царя над царями, якому всі мають підкоритися, аби отримати життя. (Див. коментар до Ів 15:21.)

Витримає. Грецьке дієслово, перекладене як «витримувати» (гіпоме́но), буквально означає «залишатися (стояти) під». Воно часто означає «залишатися, замість того щоб втекти; не здавати своїх позицій; триматися до кінця; залишатися непохитним» (Мт 10:22; Рм 12:12; Єв 10:32; Як 5:11). У цьому контексті воно вказує на те, що людина продовжує поводитись як учень Христа, незважаючи на протидію і випробування (Мт 24:9—12).

За моє ім’я. Див. коментар до Мт 24:9.

Витримає. Див. коментар до Мт 24:13.

Син... людський. Або «Син людини». Цей вислів вживається в Євангеліях близько 80 разів. Так Ісус називає самого себе, очевидно, для того щоб підкреслити, що він дійсно був людиною, народженою від жінки, і що був подібним до Адама, завдяки чому міг викупити людство від гріха і смерті (Рм 5:12, 14, 15). Вислів «Син людський» також показує, що Ісус є Месією, тобто Христом (Дн 7:13, 14; див. глосарій).

Син людський. Див. коментар до Мт 8:20.

Тим більше. Ісус часто використовував такий метод аргументації — пояснював щось більше на прикладі меншого. Спочатку він наводить очевидний факт або відому істину, а потім на основі цього робить більш вагомий висновок (Мт 10:25; 12:12; Лк 11:13; 12:28).

Якщо... то хіба. Див. коментар до вислову тим більше в Мт 7:11.

Вельзевулом. Можливо, інше написання імені Ваал-Зевув, що означає «власник (пан) мух»; цьому Ваалу поклонялись філістимляни в Екроні (2Цр 1:3). У деяких грецьких рукописах вживаються такі варіанти цього імені, як Веелзевул чи Веезевул, що, можливо, означає «власник (пан) величної оселі» або, якщо це гра слів з використанням небіблійного єврейського слова зе́вел (означає «гній»),— «власник (пан) гною». Як видно з Мт 12:24, це ім’я застосовувалось до Сатани — князя, або правителя, демонів.

При світлі. Тобто привселюдно.

Проповідуйте з дахів. Ідіома, що означає «звіщати привселюдно». В біблійні часи будинки мали плоскі дахи. З них проголошували звістки, і те, що на них відбувалося, ставало широко відомим (2См 16:22).

Геєні. Слово походить від єврейського вислову ґе гінно́м, що означає «долина Гіннома». Ця долина простягалася на південь і південний захід від стародавнього Єрусалима. (Див. додаток Б12, карту «Єрусалим та околиці».) За днів Ісуса в цій долині спалювали сміття, тож слово «геєна» було влучним символом цілковитого знищення. (Див. глосарій.)

Душу. Або «життя», тобто майбутнє життя, яке стане можливим завдяки воскресінню. Грецьке слово псіхе́ і його єврейський відповідник не́феш (обидва слова традиційно перекладають як «душа») здебільшого стосуються 1) людей, 2) тварин або 3) життя особи чи тварини (Бт 1:20; 2:7; Чс 31:28; 1Пт 3:20; також прим.). Приклади вживання грецького слова псіхе́ у значенні «життя особи» можна побачити у Мт 6:25; 10:39; 16:25, 26; Мр 8:35—37; Лк 12:20; Ів 10:11, 15; 12:25; 13:37, 38; 15:13; Дії 20:10. Такі біблійні уривки допомагають правильно зрозуміти значення Ісусових слів у цьому вірші. (Див. глосарій.)

Того, хто може як тіло, так і душу погубити. Тільки Бог може погубити «душу» людини (у цьому контексті стосується її надії на життя в майбутньому) або воскресити її і дати їй вічне життя. Це один з випадків, які показують, що грецьке слово, перекладене як «душа», стосується чогось смертного — того, що можна знищити. Інші випадки — Мр 3:4; Лк 17:33; Ів 12:25; Дії 3:23.

В геєні. Йдеться про знищення назавжди. (Див. коментар до Мт 5:22 і глосарій.)

Горобців. Грецьке струтı́он — це слово у зменшувальній формі, яке вказує на будь-яку маленьку пташку, але часто стосується горобців. Горобці були найдешевшими з усіх пташок, яких вживали в їжу.

За одну дрібну монету. Букв. «за асарій»; таку плату людина отримувала за 45 хвилин праці. (Див. додаток Б14.) У цьому випадку, під час своєї третьої подорожі Галілеєю, Ісус каже, що два горобці коштують один асарій. В іншому випадку, мабуть, приблизно через рік, в Юдеї, Ісус каже, що п’ять горобців можна купити за два асарії (Лк 12:6). Порівнюючи ці два уривки, ми дізнаємося, що горобці були такі дешеві, що торговці додавали п’ятого безкоштовно.

У вас навіть волосся на голові пораховане. Вважається, що в середньому на голові людини понад 100 000 волосин. Те, що Єгова знає такі дрібні деталі, запевняє нас, що він щиро цікавиться кожним послідовником Христа.

Приймає. Букв. «бере; тримає». Тут вживається у переносному значенні і вказує на те, що людина бере на себе обов’язки учня Христа і готова зносити будь-які пов’язані з цим труднощі.

Стовпа мук. Або «стовпа, на якому страчують». Це перший випадок вживання грецького слова стауро́с. В класичній грецькій мові основне значення цього слова — «прямий вертикальний стовп; паля». В переносному значенні воно іноді вказувало на страждання, ганьбу, муки і навіть смерть, яких могла зазнати людина, ставши послідовником Ісуса. (Див. глосарій.)

Душу. Або «життя». (Див. глосарій.)

В ім’я. Грецьке слово о́нома, перекладене як «ім’я», може стосуватися не тільки особистого імені. У цьому контексті воно вказує на владу і становище Батька і Сина, а також на роль святого духу. Завдяки тому що людина визнає все це, вона може будувати стосунки з Богом на новій основі. (Пор. коментар до Мт 10:41.)

Тому що той пророк. Букв. «в ім’я пророка». У цьому контексті грецька ідіома «в ім’я» означає, що людина визнає становище і служіння пророка. (Пор. коментар до Мт 28:19.)

Таку ж нагороду, як пророк. Ті, хто приймає і підтримує Божих пророків, отримають рясні благословення. Прикладом цього є розповідь про вдову, записана у 1Цр 17.