Євангеліє від Матвія 4:1—25
Примітки
Коментарі
Дух повів. Або «діюча сила повела». Тут грецьке слово пне́ума стосується Божого духу, який може діяти як рушійна сила, спонукуючи особу робити щось згідно з волею Бога. (Див. глосарій, «Дух».)
Диявол. Від грецького слова діа́болос, що означає «наклепник» (Ів 6:70; 2Тм 3:3). Споріднене дієслово діаба́лло, яке означає «звинувачувати; дорікати», трапляється в Лк 16:1, де сказано, що на одного управителя «донесли», звинувативши його у розтраті майна.
Написано. Ісус тричі вживає це слово, коли цитує Єврейські Писання, відповідаючи Сатані (Мт 4:7, 10).
Єгови. Це цитата з Пв 8:3, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)
Святого міста. Мається на увазі Єрусалим. Його часто називали святим містом, оскільки там був храм Єгови (Не 11:1; Іс 52:1).
На мурі храму. Або «на парапеті храму; на найвищій точці храму». Букв. «на крилі храму». Грецьке слово, перекладене як «храм», може означати саму будівлю храму або цілий храмовий комплекс. Тож вислів, вжитий в оригіналі, може стосуватися верхньої частини муру, що оточував храм.
Єгову. Це цитата з Пв 6:16, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)
Показав. Правитель демонів, очевидно, показав Ісусу видіння, яке виглядало дуже реалістично.
Царства. В широкому розумінні це слово вказує на будь-які людські уряди.
Світу. Переклад грецького слова ко́смос, яке в цьому вірші стосується неправедного людського суспільства.
Поклонишся. Грецьке дієслово, яке означає «поклонятися», в цьому вірші вжито в формі аориста, що вказує на одноразову, миттєву дію. Це свідчить про те, що Диявол не просив Ісуса поклонятись йому постійно; він хотів, щоб Ісус поклонився йому один раз.
Сатано. Від єврейського слова сата́н, що означає «противник; ворог».
Єгові. Це цитата з Пв 6:13, де в оригіналі вживається Боже ім’я у вигляді чотирьох єврейських приголосних יהוה (транслітеруються як ЙГВГ). (Див. додаток В.)
І тільки йому служи. Або «і тільки для нього виконуй священне служіння». Основне значення грецького дієслова латре́уо — «служити». Але оскільки в Біблії воно вживається стосовно служіння або поклоніння Богу, його можна перекласти як «виконувати священне служіння; служити; поклонятися» (Лк 1:74; 2:37; 4:8; Дії 7:7; Рм 1:9; Флп 3:3; 2Тм 1:3; Єв 9:14; 12:28; Об 7:15; 22:3). У Пв 6:13, звідки цитував Ісус, словом «служити» перекладено єврейське слово ава́д. Воно теж означає «служити», але може перекладатись і як «поклонятися» (Вх 3:12; 2См 15:8; також прим.). Ісус був сповнений рішучості залишатись цілковито відданим Єгові.
Коли ж Ісус почув. Між подіями, згаданими в 11-му і 12-му віршах, минуло близько року, і в цей період відбулися події, описані в Ів 1:29—4:3. Іван згадує про те, що коли Ісус ішов з Юдеї до Галілеї, то проходив через Самарію і там розмовляв із жінкою біля колодязя неподалік міста Сихар (Ів 4:4—43; див. додаток А7, таблицю «Початок Ісусового служіння» і карту 2).
В Капернаумі. Походить від єврейської назви і означає «село Наума» або «село розради» (На 1:1, прим.). Це місто часто згадується у зв’язку зі служінням Ісуса і в Мт 9:1 назване його містом. Капернаум лежав на північно-західному узбережжі Галілейського моря.
Завулона й Нефталима. Землі Завулона й Нефталима лежали на півночі Ізраїлю. Вони простягалися на захід і північ від Галілейського моря і включали Галілею (ІсН 19:10—16, 32—39). Усе західне узбережжя Галілейського моря належало до території Нефталима.
Щоб сповнити слово, промовлене через пророка Ісаю. Див. коментар до Мт 1:22.
Щоб сповнилися слова, які Єгова промовив через пророка. Матвій багато разів вживає подібні фрази у своєму Євангелії, очевидно, для того, щоб наголосити своїм читачам-юдеям на ролі Ісуса як обіцяного Месії (Мт 2:15, 23; 4:14; 8:17; 12:17; 13:35; 21:4; 26:56; 27:9).
На дорозі до моря. Можливо, йдеться про давню дорогу, яка йшла вздовж Галілейського моря і вела до Середземного моря.
По той бік Йордану. Тут мається на увазі західний бік річки Йордан.
Галілеє інших народів. Можливо, Ісая так назвав Галілею, оскільки ця частина Ізраїля межувала з територіями інших народів. Розташування Галілеї та шляхи сполучення, які пролягали через неї, сприяли контактам з навколишніми народами і робили її ласим шматком для загарбання і заселення. У першому столітті в Галілеї мешкало багато неюдеїв, тому ця назва як ніколи раніше відповідала дійсності.
Велике світло. Більша частина Ісусового служіння пройшла в Галілеї, в краю Завулона і Нефталима, і це було сповненням месіанського пророцтва, записаного Ісаєю (Мт 4:13, 15). Отже, Ісус ніс духовне світло людям, які, як вважалося, перебували в духовній темряві і яких зневажали їхні співвітчизники з Юдеї (Ів 7:52).
Смертельної тіні. Або «тіні смерті». Очевидно, цей вираз містить думку про те, що смерть, наближаючись до людей, образно кажучи, кидає на них свою тінь. Однак Ісус приніс духовне світло, завдяки якому ця тінь може зникнути і люди можуть звільнитися від смерті.
Проповідувати. Основне значення грецького слова — «публічно проголошувати, бути глашатаєм». Це слово підкреслює спосіб проголошення: зазвичай мається на увазі привселюдне проголошення, а не промова, звернена до обмеженої кількості людей.
Проповідувати. Тобто привселюдно звіщати. (Див. коментар до Мт 3:1.)
Наблизилося Царство небесне. Ця звістка про новий всесвітній уряд була основною темою проповідування Ісуса (Мт 10:7; Мр 1:15). Іван Хреститель почав проголошувати подібну звістку приблизно за півроку до Ісусового хрещення (Мт 3:1, 2); однак Ісусові слова про те, що Царство «наблизилося», мали особливе значення, адже тепер він, як призначений Цар, був серед людей. Біблія не говорить, що після смерті Ісуса його учні й далі звіщали, що Царство «наблизилося».
Симон, якого називають Петром. Згідно з Біблією, він мав п’ять імен: 1) грецьке ім’я Симеон, яке подібне до єврейської форми цього імені; 2) грецьке Симон (і Симеон, і Симон походять від єврейського дієслова, що означає «чути; слухати»); 3) Петро (грецьке ім’я, яке означає «камінь; кусок скелі» і яким у Біблії названий тільки він); 4) Кифа, семітський відповідник імені Петро (можливо, споріднене з єврейським словом кефı́м [«скелі»], вжитим у Йв 30:6; Єр 4:29); 5) подвійне ім’я Симон Петро (Дії 15:14; Ів 1:42; Мт 16:16).
Галілейського моря. Прісне озеро на півночі Ізраїлю. (Грецьке слово, перекладене як «море», може також означати «озеро».) Його ще називали Кіннеретським морем (Чс 34:11), озером Генісарет (Лк 5:1) і Тиберіадським морем (Ів 6:1). Воно лежить приблизно на 210 м нижче від рівня моря. Довжина з півночі на південь становить 21 км, а максимальна ширина — 12 км. Його глибина сягає 48 м. (Див. додаток А7, карту 3Б, «На березі Галілейського моря».)
Симона, названого Петром. Симон — його особисте ім’я; Петро (Пе́трос) — грецький відповідник семітського імені Кифа (Кефа́с), яке йому дав Ісус (Мр 3:16; Ів 1:42; див. коментар до Мт 10:2).
Закидали... сіті. Вмілий рибалка, стоячи у воді або в невеликому човні, закидав круглу сіть так, що вона повністю розкривалася і падала на воду. Така сіть могла мати діаметр 6—8 м і по краях була оснащена грузилами. Опускаючись у воду, вона захоплювала рибу.
Рибалками. Рибальство було поширеним заняттям у Галілеї. Петро і його брат Андрій не займалися рибальством поодинці, а мали спільну справу з іншими чоловіками, серед яких, очевидно, були Яків та Іван, сини Зеведея (Мр 1:16—21; Лк 5:7, 10).
Ловцями людей. Гра слів, пов’язана з родом занять Симона та Андрія. Ці слова означають, що тепер вони будуть «ловити людей», які матимуть можливість увійти в Царство (Лк 5:10). Цей образ, мабуть, також ніс думку про те, що праця підготовки учнів, так само як і рибальство, вимагатиме великих зусиль та наполегливості і деколи приноситиме мало результатів.
Пішли за ним. Петро та Андрій вже були учнями Ісуса приблизно 6—12 місяців (Ів 1:35—42). Але тепер Ісус запрошує їх покинути рибальство і постійно ходити з ним (Лк 5:1—11; див. коментар до Мт 4:22).
Вони відразу залишили. Грецьке слово еуте́ос, перекладене тут як «відразу», вживається також у 20-му вірші, де перекладається як «зараз же». Подібно до Петра та Андрія, Яків та Іван швидко відгукнулися на запрошення Ісуса постійно ходити з ним.
Якова... та його брата Івана. Яків завжди згадується разом зі своїм братом Іваном. У більшості випадків Яків згадується першим, а це може вказувати на те, що він був старшим (Мт 4:21; 10:2; 17:1; Мр 1:29; 3:17; 5:37; 9:2; 10:35, 41; 13:3; 14:33; Лк 5:10; 6:14; 8:51; 9:28, 54; Дії 1:13).
Зеведеєм. Можливо, Зеведей був дядьком Ісуса — чоловіком Саломії, яка була сестрою Ісусової матері, Марії. В такому разі Іван та Яків були двоюрідними братами Ісуса. (Див. коментар до Мр 15:40.)
Саломія. Імовірно, походить від єврейського слова, що означає «мир». Саломія була ученицею Ісуса. Порівнявши Мт 27:56 з Мр 3:17 і 15:40, можна дійти висновку, що Саломія — це матір апостолів Якова та Івана: Матвій згадує «матір Зеведеєвих синів», а Марко називає її «Саломією». Також, як видно з Ів 19:25, Саломія, можливо, була рідною сестрою Марії, матері Ісуса. В такому разі Яків та Іван доводились Ісусу двоюрідними братами. Крім того, оповіді в Мт 27:55, 56; Мр 15:41 і Лк 8:3 вказують на те, що Саломія була серед жінок, які супроводжували Ісуса і прислуговували йому, використовуючи своє майно.
Вони відразу залишили. Грецьке слово еуте́ос, перекладене тут як «відразу», вживається також у 20-му вірші, де перекладається як «зараз же». Подібно до Петра та Андрія, Яків та Іван швидко відгукнулися на запрошення Ісуса постійно ходити з ним.
Проповідувати. Основне значення грецького слова — «публічно проголошувати, бути глашатаєм». Це слово підкреслює спосіб проголошення: зазвичай мається на увазі привселюдне проголошення, а не промова, звернена до обмеженої кількості людей.
Навчаючи їх. Грецьке слово, яке перекладається як «навчати», містить думку про навчання, пояснення, наведення переконливої аргументації і доказів. (Див. коментарі до Мт 3:1; 4:23.) Навчати людей дотримуватися всього того, що наказав Ісус,— це тривалий процес. Необхідно допомагати їм застосовувати вчення Ісуса, наслідувати його приклад і самим ставати вчителями (Ів 13:17; Еф 4:21; 1Пт 2:21).
Пройшов усю Галілею. Ці слова позначають початок Ісусової першої проповідницької подорожі в Галілеї з чотирма нещодавно вибраними учнями — Петром, Андрієм, Яковом та Іваном (Мт 4:18—22; див. додаток А7).
Навчаючи... проповідуючи. Навчання відрізняється від проповідування тим, що вчитель не лише щось проголошує, а навчає, пояснює, використовує переконливу аргументацію, наводить докази. (Див. коментарі до Мт 3:1; 28:20.)
Синагогах. Див глосарій, «Синагога».
Добру новину. Перший випадок вживання грецького слова еуанґе́ліон, яке в деяких українських перекладах передано як «євангеліє». Споріднене грецьке слово еуанґелісте́с, яке дехто перекладає як «благовісник» або «євангеліст», означає «проповідник доброї новини» (Дії 21:8; Еф 4:11; 2Тм 4:5; також прим.).
Сирії. Йдеться про римську провінцію Сирія — територію, яка лежала на північ від Галілеї, між Дамаском і Середземним морем. Цю територію населяли язичники.
Епілептиків. Переклад грецького слова селеніа́зомай. (Деякі переклади передають його як «лунатик» або «сновида».) Грецьке слово відображає стародавній забобон, що певні хвороби виникали через зміну фаз місяця. Однак Матвій вживає це слово не в такому сенсі, а як медичний термін. Симптоми, описані Матвієм, Марком і Лукою, чітко вказують на епілепсію.
Десятимістя. Див. глосарій і додаток Б10.
З-за Йордану. Тут, очевидно, стосується Переї (від грецького слова пе́ран, що означає «на іншому боці; за межами»). Ця територія була на схід від річки Йордан.
Медіафайли
Словом «пустеля» в Біблії перекладаються єврейське слово мідба́р і грецьке е́ремос. Вони здебільшого описують малозаселену місцевість, де землю не обробляли, часто це були степи, вкриті кущами і травою, навіть пасовища. Цими словами також називали безводну місцевість, яку можна вважати пустелею в прямому значенні. Коли в Євангеліях згадується пустеля, то переважно мається на увазі Юдейська пустеля. В цій пустелі жив і проповідував Іван, а також тут Диявол спокушував Ісуса (Мр 1:12).
Це посушлива місцевість, де почав своє служіння Іван Хреститель і де Диявол спокушував Ісуса.
Можливо, Сатана в буквальному розумінні поставив Ісуса «на мурі [або «парапеті; найвищій точці»] храму» і сказав йому кинутися додолу. Однак де саме стояв Ісус, точно не відомо. Оскільки вжите тут слово «храм» може стосуватися цілого храмового комплексу, то, можливо, Ісус стояв на південно-східному (1) або якомусь іншому куті муру, що оточував храмовий комплекс. Падіння з будь-якої з цих точок призвело б до загибелі Ісуса, хіба що Єгова врятував би його.
1. Генісаретська рівнина. Це родюча рівнина майже трикутної форми, розміром приблизно 5 на 2,5 км. Саме тут, на узбережжі, Ісус запросив рибалок Петра, Андрія, Якова та Івана супроводжувати його у служінні (Мт 4:18—22).
2. За традицією тут Ісус виголосив свою Нагірну проповідь (Мт 5:1; Лк 6:17, 20).
3. Капернаум. Ісус часто зупинявся в цьому місті; в Капернаумі або його околицях він зустрів Матвія (Мт 4:13; 9:1, 9).
Коли в Біблії говориться про рибу, рибалок і рибальство, то часто згадується Галілейське море. У ньому водиться приблизно 20 видів риб. Лише 10 з них становлять інтерес для рибалок, і ці види можна поділити на три групи. Перша — це вусачі, або марени (на малюнку зображено вид Barbus longiceps) (1). У трьох видів вусачів у кутках рота є вуса, тож семітська назва цих риб — біні — цілком доречна, адже означає «волосся». Вусачі харчуються молюсками, равликами і дрібною рибою. Barbus longiceps досягає в довжину 75 см і може важити понад 7 кг. Друга група — це тиляпії (на малюнку зображено вид Tilapia galilea) (2), або арабською мушт, що в перекладі означає «гребінець»; п’ять видів тиляпій мають спинний плавник, схожий на гребінець. Один з видів досягає в довжину 45 см і може важити близько 2 кг. Третя група — це сардини (на малюнку зображено вид Acanthobrama terrae sanctae) (3), що нагадують маленького оселедця. З давніх пір цю рибу зберігають шляхом маринування.
На Галілейському морі рибалки використовували два види закидних сітей — з маленькими або великими вічками, залежно від того, яку рибу ловили. На відміну від невода, для праці з яким потрібен був принаймні один човен і ціла команда рибалок, закидну сіть могла використовувати одна людина. Таку сіть закидали з човна або ж стоячи на мілководді чи на березі. Вона могла мати понад 6 м у діаметрі, і по краях до неї чіпляли камені або свинцеві грузила. Якщо сіть закидали правильно, вона повністю розкривалася і падала на воду. Першими на дно опускалися важкі краї, і так сіть захоплювала рибу. Щоб дістати рибу, рибалка пірнав у воду або ж обережно витягував сіть на берег. Ловля риби за допомогою сітей була важкою працею і вимагала неабиякої майстерності.
Це зображення ґрунтується на знахідках, датованих I століттям н. е.: залишках рибальського човна, знайдених у мулі біля узбережжя Галілейського моря, і мозаїках в одному з будинків прибережного міста Мігдал. Такий човен міг бути оснащений щоглою та одним або кількома вітрилами і мати команду з п’яти чоловіків — чотирьох веслярів і одного стернового, який стояв на невеличкій палубі і керував стерновим веслом. Човен був приблизно 8 м завдовжки, а посередині — близько 2,5 м завширшки та 1,25 м завглибшки. Він міг вмістити щонайменше 13 людей.
Сіті були недешевими і вимагали старанного догляду. Після кожної риболовлі рибалка витрачав багато часу, щоб латати, полоскати й сушити сіті (Лк 5:2). Матвій використовує три грецьких слова, які передають думку про рибальські сіті. Слово дı́ктіон, очевидно, має широке значення і може стосуватися різних типів сітей (Мт 4:21). Слово саґе́не стосується великого невода, який закидали з човна (Мт 13:47, 48). А слово амфı́блестрон («те, що закидають») вказує на сіті меншого розміру; рибалка, мабуть, закидав їх у воду, стоячи на мілководді чи на березі (Мт 4:18).
У 1985—1986 роках рівень води в Галілейському морі впав внаслідок посухи, і в мулі було виявлено частину корпусу стародавнього човна. Залишки човна мають довжину 8,2 м і ширину 2,3 м, а найбільша висота — 1,3 м. Археологи стверджують, що човен було побудовано в період між I століттям до н. е. і I століттям н. е. Знахідка зберігається в одному з ізраїльських музеїв. У цій анімації відтворено, як міг виглядати човен на воді близько 2000 років тому.
Це зображення дає уявлення про те, як могла виглядати стародавня синагога. В основу зображення лягли деякі елементи синагоги першого століття, знайденої в місті Гамла, приблизно за 10 км на північний схід від Галілейського моря.