Здається, ваша шестирічна дитина геть не вміє виявляти самовладання. Коли вона бачить річ, яка їй подобається, то прагне отримати її негайно. А якщо вона чимось незадоволена, то іноді влаштовує істерику. «Чи нормально, що дитина так поводиться? — запитуєте ви себе.— Може, це просто період, який вона переросте? А може, саме прийшов час вчити її самовладанню?»

Сьогоднішня культура не заохочує до самовладання. Доктор Дейвід Волш пише: «У нашій культурі, в якій панує вседозволеність, дорослі і діти постійно чують заохочення робити те, що хочеться. І від радників, які щиро прагнуть нам допомогти, і від грошолюбних шарлатанів ми постійно чуємо, що не можна ігнорувати своїх бажань» *.

Вкрай важливо вчити самовладанню змалечку. Вчені провели одне довготривале дослідження. Вони дали 4-річним дітям по цукерці. Дітям пояснили, що її можна з’їсти відразу або ж трохи зачекати і отримати в нагороду за терпеливість ще одну цукерку. Коли ці діти виросли і закінчили школу, то ті з них, хто в 4-річному віці виявляв терплячість, досягли кращих результатів у навчанні, мали ліпші стосунки з іншими та були емоційно стабільніші.

Якщо не навчати дітей виявляти самовладання, це може мати погані наслідки. Дослідники вважають, що в системі нервових зв’язків дитячого мозку під впливом життєвого досвіду можуть відбуватись зміни. Як пише д-р Ден Кіндлон, це означає, що «коли ми занадто поблажливі до своїх дітей, коли ми не вчимо їх чекати своєї черги, чекати на винагороду та протистояти спокусам, то в них можуть не відбутися ті зміни в мозку, які ми пов’язуємо із сильним характером» *.

Показуйте приклад. Чи ви виявляєте самовладання? Чи бачить ваша дитина, як ви втрачаєте контроль над собою в дорожньому заторі, йдете без черги в магазині, перебиваєте співрозмовників? «Найкращий спосіб допомогти дитині розвинути самовладання — самому виявляти цю рису»,— пише д-р Кіндлон. Біблійний принцип: Римлян 12:9.

Розказуйте дитині про наслідки. Беручи до уваги вік дитини, допомагайте їй зрозуміти, що терпеливість приносить хороші плоди, а коли піддаватись своїм бажанням, то доведеться платити за це. Наприклад, якщо ваша дитина сердита, бо її хтось образив, то заохотьте її пороздумувати над такими питаннями: «Помста допоможе чи зашкодить? Як ліпше повестися в цій ситуації? Може, порахувати до 10 і дозволити гніву ущухнути? А може, буде краще просто піти геть?» Біблійний принцип: Галатів 6:7.

Мотивуйте. Хваліть дитину, коли вона виявляє самовладання. Поясніть їй, що не завжди легко опиратися своїм бажанням, але якщо вона так робитиме, то цим покаже, що є сильною. У Біблії говориться: «Людина, яка не панує над собою,— наче зруйноване місто без муру» (Прислів’я 25:28). Натомість «негнівлива людина могутніша від силача» (Прислів’я 16:32).

Вправляйтеся. Придумайте рольову гру за назвою «Як ти поведешся?» або «Правильне рішення, неправильне рішення» тощо. Обговоріть з дітьми уявні ситуації і те, як в них можна повестися. Разом визначте, які дії будуть правильними, а які ні. Підійдіть до справи творчо. Можна використовувати ляльки, малюнки чи інші знаряддя, щоб гра захопила дитину та була пізнавальною. Ваша ціль — допомогти дитині усвідомити, що виявляти самовладання краще, ніж поводитися імпульсивно. Біблійний принцип: Прислів’я 29:11.

Будьте терплячими. У Біблії говориться, що «глупота прив’язана до серця дитини» (Прислів’я 22:15, примітка). Тож не очікуйте, що ваш син чи дочка розвине самовладання за один день. «Це довгий і повільний процес зі злетами та падіннями»,— говориться в одній книжці про навчання дітей. Проте ваші зусилля не марні. У книжці також сказано: «Дитині, яка вміє казати “ні” своїм бажанням, буде значно легше в 12 років сказати “ні” наркотикам чи в 14 — сексу» («Teach Your Children Well»).