ЗУБЧАСТА ПЕРЕДАЧА завжди вважалась досягненням людської думки. Проте такий погляд виявився хибним. Вчені з’ясували, що подібний механізм мають і живі створіння — німфи цикадок виду Issus coleoptratus, які водяться в садах по цілій Європі *.

Німфи цикадок здатні лише за дві мілісекунди досягти швидкості 3,9 метра за секунду, при цьому на їхнє тіло впливає сила, що приблизно в 200 разів перевищує силу тяжіння. Комахи щезають з поля зору у миг ока! Щоб вони могли здійснювати такі стрибки, обидві задні ноги повинні відштовхуватись з однаковою силою і абсолютно одночасно. У чому секрет такої синхронності?

Поміркуйте. Учені відкрили, що біля основи двох задніх ніг цикадок розташовані дві зчеплені шестерні. Коли комаха підстрибує, ці шестерні забезпечують ідеальну синхронізацію руху обох ніг. Якби не ці шестерні, комаху, яка підстрибнула, закрутило б у повітрі.

У більших створінь синхронізацію поштовхів ніг у момент стрибка забезпечує нервова система. Однак у німф цикадок нервові імпульси передаються надто повільно. Це пояснює, чому їм потрібні дві зчеплені шестерні. «Зазвичай ми сприймаємо шестерні як деталі, котрі можна побачити у спроектованих людьми механізмах»,— говорить дослідник і автор книжок Грегорі Саттон. Він пояснює це тим, що «ми не надто ретельно роздивлялися» навколо.

Як ви вважаєте? Зубчаста передача цикадок Issus coleoptratus — результат еволюції чи задуму?