Дії апостолів 10:1—48
Примітки
Коментарі
Легіонів. Легіон — це основний підрозділ римської армії. У I столітті один легіон зазвичай налічував близько 6000 воїнів. Тут вислів «12 легіонів», очевидно, вказує на невизначено велику кількість. Ісус говорить, що, якби він лише попросив, його Батько послав би величезну кількість ангелів, які б захистили його.
Сотників. Або «центуріонів». Центуріон був командиром римського військового підрозділу, що налічував приблизно 100 воїнів.
Загону, який називали італійським. Йдеться про загін (когорту), який назвали італійським, мабуть, щоб відрізнити від звичайних римських легіонів. У повному складі когорта налічувала приблизно 600 воїнів, тобто приблизно 1/10 легіону. (Див. коментар до Мт 26:53.) Існують докази, що Друга італійська когорта римських громадян-добровольців (латинською мовою — Cohors II Italica voluntariorum civium Romanorum) перебувала в Сирії 69 року н. е., і дехто вважає, що саме про цей загін згадується в цьому вірші.
Приблизно о дев’ятій годині. Тобто приблизно о 15:00. (Див. коментар до Мт 20:3.)
Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).
Симон, який вичиняє шкури. Ті, хто вичиняв шкури тварин, видаляли шерсть та залишки волокон і жиру, застосовуючи вапняний розчин. Потім шкуру обробляли сильним розчином рослинного походження. Завдяки цьому вона ставала придатною для виготовлення різних виробів. Весь процес супроводжувався неприємним запахом і вимагав багато води. Можливо, саме тому Симон жив біля моря, ймовірно в околицях Йоппії. За Мойсеєвим законом людина, яка працювала з трупами тварин, була церемоніально нечистою (Лв 5:2; 11:39). Тож чимало юдеїв дивилися з презирством на тих, хто вичиняв шкури, і навряд чи погодилися б гостювати в їхньому домі. У пізніші часи в Талмуді навіть було зазначено, що вичиняти шкури — гірше заняття, аніж збирати гній. Петро не дозволив, аби упередження завадило йому перебувати в домі Симона. Це підготувало його до завдання, яке він отримав після того,— увійти в дім язичника. Деякі вчені вважають, що грецьке слово бірсе́ус (означає «чинбар; кушнір»), перекладене як «який вичиняє шкури», було частиною імені Симона.
Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).
На даху. Будинки мали плаский дах. На даху часто щось зберігали (ІсН 2:6), там відпочивали (2См 11:2), спали (1См 9:26) і відзначали свята, які були частиною поклоніння (Не 8:16—18). Закон вимагав, щоб на даху була огорожа (Пв 22:8). Щоб зійти з даху, не обов’язково було заходити в будинок; спуститися можна було зовнішніми сходами або драбиною. Цими словами Ісус наголосив на необхідності швидко втікати.
Приблизно о шостій годині. Тобто приблизно о 12:00. (Див. коментар до Мт 20:3.)
Дах. Будинки мали плаский дах. На даху часто щось зберігали (ІсН 2:6), там відпочивали (2См 11:2), спали (1См 9:26), відзначали свята, які були частиною поклоніння (Не 8:16—18), і там на самоті молилися. Коли Петро молився на даху будинку, він не поводився, як лицеміри, котрі прагнули, щоб їх бачили люди (Мт 6:5). На даху була огорожа, через яку Петра, мабуть, ніхто не міг побачити (Пв 22:8). Дах був також тихим місцем для відпочинку наприкінці дня. (Див. коментар до Мт 24:17.)
У видінні. Щоб дізнатись про значення грецького слова е́кстасіс, перекладеного тут як «видіння», див. коментар до Дії 10:10. У деяких перекладах Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 вони позначені як J14, 17, 22) сказано: «На мені була рука Єгови». Ще один переклад (J18) передає цей вислів так: «Дух Єгови огорнув мене».
Видіння. Грецьке слово е́кстасіс (від ек, що означає «ззовні», і ста́сіс, що означає «стояння») передає думку про те, що розум особи, образно кажучи, виходить з нормального стану через сильне захоплення, здивування чи видіння від Бога. Це грецьке слово ще перекладається як «захват» (Мр 5:42), «подив» (Лк 5:26), «сильне хвилювання» (Мр 16:8). У книзі Дії воно пов’язане з діями Бога. Очевидно, Божий дух іноді вкладав у розум особи якесь видіння або образ, пов’язаний з Божим наміром. Це ставалось тоді, коли людина перебувала в стані повної зосередженості або в стані, подібному до сну; вона не усвідомлювала, що відбувалося довкола, і була цілковито поглинута видінням. (Див. коментар до Дії 22:17.)
За Божим провидінням... почали називати. Більшість перекладів передають цей вислів як «почали називати» або «було названо». Однак тут не вживаються звичайні грецькі слова, які означають «називати» (Мт 1:16; 2:23; Мр 11:17; Лк 1:32, 60; Дії 1:19). У цьому вірші використано слово хрематı́зо. В більшості з дев’яти випадків, коли це слово трапляється у Грецьких Писаннях, воно стосується того, що походить від Бога (Мт 2:12, 22; Лк 2:26; Дії 10:22; 11:26; Рм 7:3 («назвали б»); Єв 8:5; 11:7; 12:25). Наприклад, в Дії 10:22 це дієслово вживається разом з висловом «святий ангел», а в Мт 2:12, 22 воно вживається щодо снів, отриманих від Бога. Споріднений іменник хрематісмо́с вживається в Рм 11:4, і більшість словників та перекладів містять такі варіанти його перекладу, як «проголошення від Бога; відповідь, яку дає Бог». Можливо, це Єгова спонукав Савла і Варнаву використати назву «християни». Дехто вважає, що назву придумали язичники в Антіохії і вона була насмішкою або виразом зневаги. Однак грецьке слово хрематı́зо вказує на те, що назву «християни» дав Бог. І навряд чи першими, хто назвав послідовників Ісуса християнами (грецькою) або месіаністами (єврейською), могли бути юдеї, які відкинули Ісуса як Месію, тобто Христа. Якби вони зробили це, то тим самим визнали б його Помазанцем, або Христом.
Передав... Божий наказ. Перекладене цим висловом грецьке слово хрематı́зо з’являється у Грецьких Писаннях 9 разів (Мт 2:12, 22; Лк 2:26; Дії 10:22; 11:26; Рм 7:3 («назвали б»); Єв 8:5; 11:7; 12:25). В більшості випадків воно стосується того, що походить від Бога. Наприклад, тут це дієслово вживається разом з висловом «святий ангел». У Мт 2:12, 22 воно використовується щодо отриманих від Бога снів. Споріднений іменник хрематісмо́с вживається в Рм 11:4, і більшість словників та перекладів містять такі варіанти його перекладу, як «проголошення від Бога; відповідь, яку дає Бог». Тут, в Дії 10:22, в одному перекладі Грецьких Писань єврейською мовою (в додатку В4 він позначений як J18) вживається вислів «передав наказ Єгови». (Див. коментар до Дії 11:26.)
Поклонився. Або «віддав шану; впав ниць». Коли Ісус був на землі, люди вклонялися перед ним, і він їм не докоряв (Лк 5:12; Ів 9:38). Ісус не докоряв тому, що був спадкоємцем Давидового престолу і мав право на шану, належну царю (Мт 21:9; Ів 12:13—15). Крім того, як видно з Єврейських Писань, у давнину люди вклонялися, коли зустрічали пророків, царів та інших представників Бога, і ті приймали таку шану (1См 25:23, 24; 2См 14:4—7; 1Цр 1:16; 2Цр 4:36, 37). Однак коли Корнилій впав до ніг Петру і поклонився, Петро відмовився прийняти виявлену йому шану і сказав: «Устань, я теж лише людина» (Дії 10:26). Очевидно, вчення Христа впровадило нові норми поведінки для Божих служителів на землі. Ісус навчав своїх учнів: «Одного маєте Вчителя, усі ж ви — брати... Одного маєте Провідника — Христа» (Мт 23:8—12).
Юдею не дозволено. Юдейські релігійні провідники за днів Петра навчали, що той, хто входить у дім язичника, стає церемоніально нечистим (Ів 18:28). Проте Закон Мойсея не містив чіткої заборони. Крім того, стіна, яка розділяла юдеїв та язичників, зруйнувалась, коли Ісус віддав своє життя як викуп і було запроваджено нову угоду. Так Ісус «поєднав дві групи в одне ціле» (Еф 2:11—16). Однак навіть після П’ятидесятниці 33 року н. е. першим учням було нелегко повністю збагнути значення того, що зробив Ісус. По суті, минуло багато років, перш ніж християни юдейського походження повністю відкинули погляди, які прищепили їхні колишні релігійні провідники і які були невід’ємною частиною їхньої культури.
Дев’ята година. Тобто приблизно 15:00. (Див. коментар до Мт 20:3.)
Коло третьої години. Тобто приблизно о 09:00. У I столітті н. е. юдеї ділили день на 12 годин і початком дня вважали схід сонця, тобто приблизно 06:00 (Ів 11:9). Тому третя година — це приблизно 09:00, шоста година — приблизно 12:00, а дев’ята — приблизно 15:00. Через те що люди не мали точних годинників, час якоїсь події зазвичай вказували лише приблизно (Ів 1:39; 4:6; 19:14; Дії 10:3, 9).
Єгова. В більшості грецьких рукописів тут вживається слово «Господь» (грецькою ту Кірı́у). Проте, як пояснюється в додатку В, існують підстави вважати, що Боже ім’я містилося в тексті оригіналу, але пізніше було замінене титулом Господь. Тому ім’я Єгова використовується в основному тексті цього вірша. (Див. додаток В3, вступ і Дії 10:33.)
Безсторонній. Цим словом перекладено грецький вислів, який буквально означає «не є тим, хто приймає обличчя». Оскільки Бог є безсторонній, він не судить людей за зовнішніми ознаками, тобто за расою, національністю, суспільним становищем чи якимись іншими факторами. Наслідувати Бога означає уникати поверхневих суджень і звертати увагу на особистість інших, зокрема на риси, які віддзеркалюють особистість нашого безстороннього Бога.
Ізраїлевим синам. Або «ізраїльському народу; ізраїльтянам». (Див. глосарій, «Ізраїль».)
Стовпі. Див. коментар до Дії 5:30.
Стовпі. Або «дереві». Грецьке слово ксı́лон (буквально «дерево») вживається тут як синонім грецького слова стауро́с (перекладається як «стовп мук») і описує знаряддя страти, до якого прибили Ісуса. У Грецьких Писаннях Лука, Павло і Петро вживають слово ксı́лон в цьому сенсі всього п’ять разів (Дії 5:30; 10:39; 13:29; Гл 3:13; 1Пт 2:24). У Септуагінті ксı́лон міститься в Пв 21:22, 23. Ним перекладено єврейське слово ец (означає «дерево; шматок дерева») у вислові «та повісять на стовпі». Коли Павло цитує ці слова в Гл 3:13, слово ксı́лон вживається у вислові «проклятий кожен, хто висить на стовпі». Це грецьке слово також трапляється в Септуагінті в Езд 6:11 (1 Ездри 6:31, LXX) як переклад арамейського слова а, відповідника єврейського ец. Там про порушників закону, виданого перським царем, сказано: «З його дому витягнуть балку, і його піднімуть та повісять на ній». Те, що біблійні письменники вживали слово ксı́лон як синонім слова стауро́с, є додатковим доказом того, що Ісуса стратили на прямому вертикальному стовпі без поперечної балки, бо саме таке значення передає в цьому контексті слово ксı́лон.
Ключі від небесного Царства. Як показує Біблія, той, кому давали ключі (буквальні чи символічні), отримував певні повноваження і владу (1Хр 9:26, 27; Іс 22:20—22). Отже, «ключ» може символізувати владу чи певні обов’язки. Петро використав довірені йому «ключі», щоб відкрити юдеям (Дії 2:22—41), самарянам (Дії 8:14—17) і язичникам (Дії 10:34—38) можливість отримати Божий дух і увійти в небесне Царство.
На всіх, хто слухав слово, зійшов святий дух. Це єдиний згаданий у Біблії випадок, коли учні були помазані святим духом перед своїм хрещенням. Також Петро відіграв важливу роль у наверненні Корнилія та його родини, які не належали до юдейського народу. Він використав третій з «ключів від небесного Царства»: розпочав проповідницьку працю серед язичників — тих, хто не був юдеєм, юдейським прозелітом чи самарянином,— і відкрив їм можливість увійти в Боже Царство. Перший ключ Петро використав, щоб відкрити таку ж можливість для юдеїв та юдейських прозелітів, а другий — для самарян (Дії 2:22—41; 8:14—17; див. коментар до Мт 16:19).
Віруючі, які... були обрізаними. Або «вірні з обрізаних». Тобто християни юдейського походження (Дії 10:23).
Мовами. У Біблії грецьке слово ґло́сса може означати «язик» (Мр 7:33; Лк 1:64; 16:24). Однак воно також вживається у переносному значенні і стосується мови або людей, які розмовляють певною мовою (Об 5:9; 7:9; 13:7). Це грецьке слово трапляється в Дії 2:3 у вислові «вогняні язики». Те, що ці «язики» опустились на учнів і ті заговорили різними мовами, було доказом вилиття святого духу.
Різними мовами. Це чудо стало видимим доказом того, що язичники тепер також зможуть отримати від Бога небесне покликання. Подібно Єгова використав свій святий дух під час П’ятидесятниці, щоб показати, що він підтримує новий устрій. Ці переконливі докази можна було і побачити, і почути. (Див. коментар до Дії 2:4.)