Ні, всі частини Біблії узгоджуються між собою. Якщо порівняти один з одним деякі біблійні уривки, то може здатися, що Біблія суперечить сама собі. Але зазвичай такі уривки можна пояснити, взявши до уваги подані нижче принципи.

1.   Зважайте на контекст. Будь-який твір може видатися суперечливим, якщо брати до уваги лише окремі його фрази, вирвані з контексту.

2.   Зважайте на погляд того, хто писав певну оповідь. Очевидці можуть точно описувати якусь подію, але при цьому кожен з них може формулювати думки по-своєму і згадувати подробиці, яких не подають інші.

3.   Беріть до уваги історичні факти і культурні особливості.

4.   Визначайте, коли слово вжито в образному значенні, а коли — в буквальному.

5.   Зважайте на те, що певна дія може приписуватися комусь, хто не виконував її особисто a.

6.   Послуговуйтесь точним перекладом Біблії.

7.   Не намагайтесь узгодити записане в Біблії з помилковими релігійними вченнями або уявленнями.

 Нижче показано, як, дотримуючись згаданих принципів, можна пояснити деякі суперечливі на перший погляд біблійні уривки.

Принцип 1. Контекст

  Якщо у сьомий день Бог почав відпочивати, як він міг продовжувати працювати? Як показує контекст, твердження, що Бог «відпочив у дні сьомім від усієї праці Своєї, яку був чинив», стосується праці творення землі і всього матеріального, що пов’язане з нею (Буття 2:2—4). Ісус не суперечив цьому твердженню, коли сказав, що Бог «досі працює», адже мав на увазі інші Божі діла (Івана 5:17). Результатом Божої праці є, наприклад, Біблія. Крім того, Бог завжди дбав про людство і давав йому вказівки (Псалом 20:7; 105:5; 2 Петра 1:21).

Принципи 2 і 3. Погляд того, хто писав, і історичне тло

  Де Ісус зцілив сліпого чоловіка? У Євангелії Луки говориться, що Ісус зцілив сліпого чоловіка, коли він та його учні «наближалися до Єрихона» (Луки 18:35—43). А в паралельному уривку в Євангелії Матвія сказано, що зцілення відбулося, коли Ісус та учні «виходили з Єрихона» (Матвія 20:29—34). Ці два уривки написані з погляду різних людей, і, по суті, доповнюють один одного. Якщо говорити про кількість чоловіків, то Матвій зазначає, що їх було двоє, тоді як Лука зосереджується на тому чоловікові, до якого звертався Ісус. Що стосується місця події, то, як з’ясували археологи, за часу Ісуса Єрихон складався з двох частин — старої єврейської і новішої римської, що лежали на відстані півтора кілометра одна від одної. Імовірно, Ісус був на шляху між цими двома частинами Єрихона, коли здійснив своє чудо.

Принцип 4. Образне і буквальне значення слів

  Чи буде знищено землю? В Екклезіяста 1:4 сказано: «Земля віковічно стоїть». Може здаватися, що це твердження суперечить іншому: «Земля і всі діла на ній згорять» (2 Петра 3:10, переклад Г. Деркача). Проте в Біблії слово «земля» вживається як у буквальному значенні,— на позначення нашої планети,— так і в образному — на позначення людей, котрі населяють землю (Буття 1:1; 11:1). Описане у 2 Петра 3:10 знищення «землі» стосується не спалення нашої планети, а «знищення безбожних людей» (2 Петра 3:7).

Принцип 5. Хто виконує дію

  Хто передав Ісусові в Капернаумі прохання сотника? У Матвія 8:5, 6 записано, що сотник (військовий начальник) особисто прийшов до Ісуса, а в Луки 7:3 говориться, що він послав до Ісуса юдейських старійшин. Як пояснити цю позірну суперечність? Прохання походило від сотника, але передав він його через своїх представників — юдейських старійшин.

Принцип 6. Точний переклад Біблії

  Чи всі ми грішимо? Біблія вчить, що всі ми успадкували гріх від першого чоловіка, Адама (Римлян 5:12). У деяких перекладах Біблії сказано, що добра людина «не грішить», і може здаватися, що таке твердження суперечить тому, чого вчить Біблія (1 Івана 3:6, переклад І. Огієнка). Однак грецьке дієслово, перекладене в 1 Івана 3:6 як «грішить», у тексті оригіналу вжите в теперішньому часі. У грецькій мові дієслово в теперішньому часі зазвичай виражає тривалу дію. Є різниця між успадкованим гріхом, якого ми не можемо уникнути, і постійним свідомим порушенням Божих законів. Тож декотрі переклади передають цей вираз точніше,— «не чинить гріха» або «не має звички грішити»,— що допомагає узгодити цю уявну суперечність («Переклад нового світу»; переклад Філліпса, англ.).

Принцип 7. Біблія важливіша за релігійні догмати

  Ісус рівний Богу чи нижчий від нього? Якось Ісус сказав: «Я і Батько — одне» (Івана 10:30). Може здаватися, що це твердження суперечить його словам «Батько більший від мене» (Івана 14:28). Щоб правильно зрозуміти ці вірші, треба дослідити, що́ Біблія говорить про Єгову та Ісуса, а не намагатися узгодити ці вірші зі вченням про Трійцю, котре не ґрунтується на Біблії. Біблія показує, що Єгова не лише Батько Ісуса, але також його Бог — той, кому Ісус поклоняється (Матвія 4:10; Марка 15:34; Івана 17:3; 20:17; 2 Коринфян 1:3). Ісус не є рівний Богові.

 Контекст слів Ісуса «Я і Батько — одне» показує, що Ісус говорив про єдність у намірах, яка існувала між ним і його Батьком, Богом Єговою. Пізніше Ісус сказав: «Батько перебуває в єдності зі мною, а я — в єдності з Батьком» (Івана 10:38). Єдність у намірах існувала також між Ісусом та його послідовниками, адже він молився Богові про них: «Я дав їм славу, яку отримав від тебе, щоб вони, як і ми, були одне. Я перебуваю в єдності з ними, а ти — в єдності зі мною» (Івана 17:22, 23).