ПОСУШЛИВУ пустелю вкриває ніч. Барханний кіт виходить зі своєї нори, зупиняється і, прислухаючись, озирається довкола. Потім він пригинається до землі й безшумно крадеться піщаною місцевістю.

Раптом кіт кидається на необережну жертву і за мить уже тримає в кігтях дрібного гризуна, піщанку. Полювання триває цілу ніч. Іноді, аби впіймати здобич, кіт робить стрибки. Якщо здобичі більше, ніж він може з’їсти за раз, барханний кіт ховає залишок у піску. Рано-вранці тварина повертається до своєї нори і вдень показується рідко. Розгляньмо ще кілька цікавих особливостей цього невловимого кота.

• Гострий слух барханного кота допомагає йому знаходити свою здобич, навіть якщо вона під землею

• Щоб привабити самку, кіт видає звук високої тональності, схожий на гавкіт. Завдяки дуже доброму слуху самка чує цей звук на далекій відстані

• Волосяний покрив на лапах барханного кота не дає тварині грузнути в піску і захищає лапи від екстремальних температур піщаної поверхні

•  Внутрішня поверхня вух цього кота вкрита густим білим волоссям, яке перешкоджає задуванню піску

• Барханного кота нелегко вистежити. Підошви його лап вкриті щіткою густого хутра, тому він майже не залишає слідів

• Барханні коти можуть вижити без води, отримуючи рідину зі своїх жертв

• Піски пустелі Каракуми вдень можуть нагріватися до 80 градусів. Буває також, що температура повітря падає до мінус 25 градусів