«Чоловіки повинні любити своїх дружин, як власне тіло. Чоловік, який любить свою дружину, любить самого себе, адже ніхто ніколи не відчуває ненависті до свого тіла, а, навпаки, годує його та плекає» (ЕФЕСЯН 5:28, 29).

Чоловік — голова сім’ї (Ефесян 5:23). Але це не дає йому права бути різким чи деспотичним. Він любить свою дружину, дбає про неї і бере до уваги її почуття і бажання. Він дуже старається, щоб вона почувалася щасливою. Він не наполягає на своїй думці, щоб завжди було тільки так, як він хоче (Філіппійців 2:4). Він ділиться з нею своїми думками і почуттями і слухає, коли вона про щось розповідає. Він не злиться на свою дружину, не б’є її і не завдає емоційного болю (Колоссян 3:19).

«Дружина має глибоко поважати свого чоловіка» (ЕФЕСЯН 5:33).

Коли дружина поважає свого чоловіка і підтримує його рішення, то цим сприяє щастю в сім’ї. Вона не принижує свого чоловіка, коли він робить помилку, а залишається спокійною і лагідною (1 Петра 3:4). Коли вона хоче поговорити про якусь проблему, то вибирає відповідний час і говорить з повагою (Екклезіаста 3:7).

«Чоловік... приліпиться до своєї дружини, і вони стануть одним тілом» (БУТТЯ 2:24).

Коли чоловік і жінка одружуються, вони стають найближчими людьми одне для одного. Вони роблять усе, щоб їхній шлюб був міцним. Вони розмовляють між собою щиро і відверто і намагаються часто робити одне для одного щось приємне. Вони зберігають подружню вірність, тобто не мають сексуальних стосунків з кимось іншим. Зрада чоловіка або дружини завдає багато болю. Вона підриває довір’я і може зруйнувати сім’ю (Євреїв 13:4).

«Навчи хлопця дороги, якою він має іти, і він не зійде з неї, навіть коли постаріє» (ПРИСЛІВ’Я 22:6).

Бог поклав на батьків відповідальність виховувати дітей. Це означає, що вони мають навчати дітей, як поводитись, і самі подавати добрий приклад (Повторення Закону 6:6, 7). Коли дитина не слухається або погано поводиться, батьки не реагують надто гостро. Вони швидкі до слухання, повільні на слова, повільні на гнів (Якова 1:19). Якщо батьки бачать, що дитину слід покарати, вони карають її не в гніві, а з любов’ю.

«Діти, будьте слухняні своїм батькам... “Шануй батька і матір”» (ЕФЕСЯН 6:1, 2).

Дітям потрібно слухатися своїх батьків і глибоко їх поважати. Коли діти поважають батьків, вони сприяють мирній і теплій атмосфері у сім’ї. Для дорослих дітей шанувати своїх батьків означає піклуватися про них. Наприклад, діти можуть допомагати їм у побутових питаннях і підтримувати їх фінансово (1 Тимофія 5:3, 4).