ЗАГРОЗА. Біблія вціліла, незважаючи на руйнівний вплив часу і спроби знищити її. Проте деякі переписувачі й перекладачі намагались спотворити її зміст. Іноді вони підлаштовували Біблію під свої доктрини, замість того щоб узгодити свої доктрини з Біблією. Ось кілька прикладів.

• Місце для поклоніння. В період між IV і II століттями до н. е. у самарійському П’ятикнижжі до вірша Вихід 20:17 було додано слова «на горі Геризім. Там ви побудуєте жертовник». Так самаряни створили собі у Писаннях підставу для будівництва храму на горі Геризім.

• Доктрина про Трійцю. Менш як за 300 років після написання Біблії один ревний прихильник вчення про Трійцю додав до вірша 1 Івана 5:7 слова «на небі, Отець, Слово і Святий Дух, і ці троє — одне». Тих слів не було в тексті оригіналу. Біблеїст Брюс Мецгер зазначає, що з VI століття ці слова «дедалі частіше з’являлись у рукописах старолатинського перекладу і в [латинській] Вульгаті».

• Боже ім’я. Під впливом єврейської традиції багато перекладачів Біблії усунули ім’я Бога з Писань. Вони замінили його такими титулами, як «Бог» чи «Господь», котрими у Біблії названо не лише Творця, але й людей, предмети фальшивого поклоніння і навіть Диявола (Івана 10:34, 35; 1 Коринфян 8:5, 6; 2 Коринфян 4:4) *.

БОРОТЬБА ЗА ВИЖИВАННЯ. Хоча деякі переписувачі Біблії були легковажними і навіть нечесними, чимало їхніх колег були дуже вмілими і ретельними. До них належать масорети, які в період з VI по X століття н. е. переписували Єврейські Писання. Текст створених ними копій прийнято називати масоретським. Згідно з деякими джерелами, масорети рахували слова і літери, щоб впевнитись, чи не зробили вони помилок. Якщо масорети вважали, що у тексті,  з якого робилась копія, була помилка, вони залишали зауваження на полях. Масорети не наважувалися змінювати біблійний текст. За словами дослідника рукописів Єврейських Писань Моше Гошен-Готтштейна, «свідоме втручання у текст було для них найбільшим злочином».

Крім того, велика кількість доступних сьогодні рукописів дозволяє біблеїстам виявити помилки. Приміром, впродовж століть релігійні провідники твердили, що їхні латинські переклади Біблії точно відповідають оригіналу. Все ж до вірша 1 Івана 5:7 вони самовільно додали слова, про які згадувалось раніше. Ця помилка навіть прокралася в один з найвідоміших українських перекладів Біблії, у переклад І. Огієнка. Та про що розповіли рукописи, знайдені пізніше? Брюс Мецгер пише: «Цих слів [в 1 Івана 5:7] немає в жодних стародавніх рукописах (сирійських, коптських, вірменських, ефіопських, арабських, слов’янських). Вони є лише в латинських манускриптах» *. Тому деякі українські переклади Біблії, зокрема відомий переклад І. Хоменка, не містять цих оманливих слів.

А що сказати про давніші від масоретських рукописи? Чи вони доводять, що біблійний текст дійшов до нас без змін? Коли у 1947 році були знайдені рукописи Мертвого моря, дослідники врешті змогли порівняти єврейський масоретський текст з біблійними сувоями, які старші від нього на більш ніж тисячу років. Один з видавців рукописів Мертвого моря дійшов висновку, що навіть один з цих сувоїв є «беззаперечним доказом того, що біблійний текст, який впродовж більш ніж тисячі років копіювали єврейські переписувачі, зберігся точним і достовірним».

У бібліотеці Честера Бітті в Дубліні (Ірландія) представлена колекція рукописів майже усіх книг Християнських Грецьких Писань. Деякі з них датуються ІІ століттям н. е.— часом, коли ще не минуло й ста років після написання Біблії. В одному біблійному словнику зазначається: «Хоча ці папіруси містять велику кількість нових текстуальних подробиць, вони також переконливо засвідчують, що за весь час переписувань біблійний текст не зазнав суттєвих змін» («The Anchor Bible Dictionary»).

РЕЗУЛЬТАТ. Час і переписування Біблії зовсім не зашкодили їй, а, навпаки, дозволили точніше відтворити її текст. «Жодна інша стародавня книжка не має так багато і таких ранніх доказів того, що її текст точно відповідає оригіналу,— написав про Християнські Грецькі Писання сер Фредерік Кеньйон,— і кожен неупереджений вчений погодиться, що цей текст дійшов до нас загалом незміненим». А щодо Єврейських Писань біблеїст Вільям Грін сказав: «Можна сміливо стверджувати, що текст жодного іншого твору античності не зберігся настільки точно».