Перейти до матеріалу

Перейти до змісту

ХОКАН ДАВІДССОН | ЖИТТЄПИС

Сприяю поширенню правди з Біблії

Сприяю поширенню правди з Біблії

 Я народився й виріс у Швеції. У підліткові роки я не вірив у Бога, тому що багато людей навколо мене були атеїстами. Тож, коли тато, мама і молодша сестра почали вивчати Біблію зі Свідками Єгови, я не захотів приєднатися до них.

 Тато наполегливо запрошував мене подивитись, як проходить вивчення, і зрештою одного разу я погодився. Я був вражений, коли дізнався, що всі факти, які наводить Біблія, науково точні. З часом я переконався, що Біблія — це Слово Бога, що те, чого навчають Свідки Єгови, повністю ґрунтується на Біблії і вони самі живуть за її нормами. Я охрестився у 1970 році, в один день з татом, а через кілька років охрестилась мама і дві мої молодші сестри.

 Життя багатьох моїх однолітків, здавалось, крутилося лише навколо вечірок. Зізнаюся, що в мої 17 мене теж тягнуло до такого життя. Але я бачив, якими щасливими були Свідки, які зі мною вивчали, і скільки радості приносило їм повночасне служіння. Я теж хотів це відчути, тому згодом почав служити піонером. Тоді мені був 21 рік.

Я охрестився в один день з татом (він ліворуч від мене)

 Я переконався, що піонерське служіння справді приносить багато радості. Я навіть жалів, що не розпочав його раніше. Найбільше мені подобалося проповідувати в порту Гетеборг і ділитися біблійною правдою з екіпажами іноземних вантажних суден.

 Вже 50 років я допомагаю людям, які живуть у різних куточках світу, почути добру новину їхньою рідною мовою. Дозвольте розповісти більше.

Працюю з MEPS

 Щоб заробляти на життя і служити піонером, я працював неповний робочий день у друкарні. В той час у світі друкарства почалася нова ера — свинцеві матриці відходили у минуле, їх замінив фотонабір. Я навчився працювати з найсучаснішим комп’ютеризованим обладнанням для підготовки друкарських форм.

У день весілля

 У 1980-му я одружився з Хелен. Вона була піонеркою. Ми обоє любили знайомитися з людьми з різних країн і більше дізнаватись про їхню культуру. Також ми мріяли вчитися у школі «Гілеад» і служити місіонерами.

 Але через мій досвід роботи в друкарні нас з Хелен запросили служити в Бетелі у Швеції. Наша організація хотіла впровадити нові технології, щоб вдосконалити методи друку. У 1983 році нас послали в Бетель в Уоллкіллі, де я мав освоїти MEPS, тобто Багатомовну систему електронного фотонабору a, яку в той час розробляли брати.

Готуємо для Гонконгу, Мексики, Нігерії та Іспанії обладнання для роботи з MEPS

 Комп’ютерна система MEPS дозволяє набирати текст багатьма шрифтами для різних абеток, а потім об’єднувати текст і зображення на одній сторінці. Нашим завданням було розробляти нові шрифти, щоб нашу літературу можна було друкувати більшою кількістю мов. Тоді ми навіть уявити не могли, що через кілька десятиліть Свідки Єгови вже будуть видавати літературу понад тисячею мов!

 Через деякий час нас призначили в Азію. До програми MEPS потрібно було додати нові мови, і ми мали в цьому допомогти. Ми дуже раділи, що зможемо сприяти поширенню доброї новини більшою кількістю мов.

Культурний шок

 У 1986-му ми з Хелен прилетіли в Індію. Ми пережили справжній культурний шок. В Бомбеї (тепер Мумбай) все було чуже і незвичне. Швеція та Індія — два протилежні світи. Нам було так важко звикнути, що вже в перший тиждень ми серйозно думали про повернення додому.

 Але, протримавшись тиждень, ми почали думати: «Ми завжди хотіли бути місіонерами. Нарешті ми отримали закордонне призначення. Невже тепер ми від нього відмовимося? Ні, треба вчитися пристосовуватись до нових умов!».

 Тож ми вирішили не тікати від труднощів, а якомога більше дізнатись про індійську культуру. І сталося те, чого ми зовсім не сподівались: і Хелен, і я закохалися в Індію. Ми навіть вивчили дві індійські мови — гуджараті і пенджабську.

Їдемо у М’янму

У національному одязі в Залі Царства у М’янмі

 У 1988 році нас призначили у М’янму — країну, що розташована між Китаєм, Індією і Таїландом. Політична ситуація у М’янмі була напружена, і майже по всій країні діяв воєнний стан. В той час у програмі MEPS ще не було бірманських шрифтів і не було іншого програмного забезпечення, яке би їх підтримувало. Нашим завданням було створити графічні знаки для бірманських шрифтів і відвезти їх в Уоллкілл, щоб там їх можна було завантажити у MEPS.

 Досі пам’ятаю день, коли ми приїхали в аеропорт. Малюнки готових графічних знаків були у сумочці Хелен. Через сильне політичне напруження в країні перевозити літературу бірманською мовою було небезпечно. Якби прикордонники знайшли те, що ми перевозили, вони б нас арештували. Коли Хелен обшукували, вона просто тримала сумочку в руках над головою. На диво, на сумочку ніхто так і не звернув уваги!

Завдяки MEPS якість наших публікацій значно покращилася

 Через деякий час перекладачі у М’янмі отримали не лише нові шрифти, але й ноутбуки і принтери. Також їх навчили користуватися MEPS. Більшість з них ніколи раніше не бачили комп’ютера, але вони старанно і наполегливо вчилися, щоб освоїти його. Невдовзі брати у М’янмі вже могли відмовитися від послуг місцевої друкарні, в якій використовувалися старі друкарські верстати і де рядки для свинцевих пластин набирали вручну літера за літерою. В результаті наші публікації стали набагато якіснішими.

У Непалі

 У 1991 році нас з Хелен призначили в Непал — країну, яка розташована вздовж південних схилів Гімалаїв. В той час там був лише один збір, а непальською мовою було перекладено лише кілька публікацій.

 Невдовзі непальською стали перекладати все більше публікацій і добра новина почала поширюватися по всій країні. Тепер в Непалі служить близько 3000 Свідків у понад 40 зборах, і Спомин смерті Ісуса Христа у 2022 році відвідало понад 7500 людей.

Брошура мовою лаху

 В середині 90-х місіонери, які жили в місті Чіангмай (Таїланд), почали проповідувати гірським племенам, які розмовляють мовою лаху. Ця мова поширена на територіях вздовж кордонів Китаю, Лаосу, М’янми, Таїланду і В’єтнаму. Але мовою лаху не було перекладено жодної нашої публікації.

 Місіонери вивчали Біблію з одним молодим чоловіком, і він вирішив перекласти брошуру «Ось! Я творю все нове» з тайської на лаху. Потім він та його односельчани зібрали гроші і разом з перекладеною брошурою надіслали їх у філіал. У листі вони написали, що їм дуже сподобалась брошура і вони хочуть, щоб усі, хто розмовляє мовою лаху, теж дізнались про записані в ній істини.

 Через кілька років ми з Хелен навчали перекладачів, які перекладали на мову лаху, працювати з MEPS. Серед них був новоохрещений брат з перекладацького офісу в місті Чіангмай. Виявилось, це був той самий молодий чоловік, який переклав брошуру «Ось!» мовою лаху.

 У 1995-му ми з Хелен повернулися в Індію. Там у філіалі ми навчали перекладачів використовувати MEPS у своїй роботі. Сьогодні наша література в Індії перекладається багатьма місцевими мовами. Завдяки цьому люди можуть вивчати Біблію і рости духовно.

Щасливе і насичене життя

 З 1999 року ми служимо у філіалі у Великобританії. Ми співпрацюємо з відділом програмування MEPS у Всесвітньому центрі. Ми також проповідуємо в Лондоні людям, які розмовляють мовами гуджараті і пенджабською. Це приносить нам стільки радості! Коли на сайті jw.org з’являється публікація якоюсь новою мовою, ми шукаємо в нашій території людей, які розмовляють цією мовою, і ділимося з ними правдою з Біблії.

 Я дуже радий, що ще підлітком поставив духовні цілі, а не пішов за однолітками. Оглядаючись назад, ми з Хелен зовсім не жаліємо, що розпочали повночасне служіння. Ми побували в більш як 30 країнах і на власні очі побачили, як добра новина поширюється серед людей різних націй, племен і мов (Об’явлення 14:6).

a Тепер — це Багатомовна електронна видавнича система. Її також використовують, щоб видавати публікації в електронному форматі.