Багатьом парам буває нелегко ладнати через різні уподобання, звички чи риси характеру. А ще більше труднощів може виникати, коли справа стосується таких питань:

•   скільки часу проводити з родичами?

•   як розпоряджатися грішми?

•   чи мати дітей?

 Що робити, коли ваші погляди різняться?

•  Що варто знати

•  Що можна зробити

 Успішні — не значить однакові. Навіть якщо чоловік і дружина чудово ладять одне з одним, це не означає, що в них завжди будуть однакові погляди, в тому числі на важливі справи.

 «Я виростала у дружній родині. На вихідних ми проводили час з дідусем і бабусею, дядьками, тітками, двоюрідними братами і сестрами. Родина мого чоловіка не була такою дружньою. Тому ми з чоловіком мали різні погляди на те, скільки часу проводити з рідними і як часто спілкуватися з родичами, які жили далеко» (Тамара).

 «Виховання сформувало у кожного з нас різний погляд на те, як розпоряджатися грішми. Перших кілька місяців після одруження ми з дружиною частенько про це сперечалися. Щоб вирішити цю розбіжність, нам потрібно було кілька разів добре все обговорити» (Тайлер).

 Компроміс не завжди можливий. Ось два приклади: хтось з ваших батьків захворів і потребує догляду, один з вас хоче мати дітей, а інший — ні a.

 «У нас з дружиною було кілька довгих розмов про те, чи мати дітей. Тепер вона думає про дітей дедалі частіше, і наші погляди розходяться щораз більше. Не уявляю, як нам дійти спільної думки» (Алекс).

 Різні погляди — це не кінець шлюбу. Декотрі фахівці кажуть, що коли чоловік і дружина не можуть дійти згоди у серйозних питаннях, треба до останнього наполягати на своїх поглядах, навіть якщо це означатиме кінець подружжю. Але таке «вирішення» покаже, що ви надаєте надто багато ваги власним почуттям і не зважаєте на дану перед Богом обітницю бути вірним шлюбному партнерові.

 Серйозно ставтеся до шлюбної обіцянки. Завдяки цьому ви зможете разом вирішувати проблеми як партнери, а не опоненти.

 Біблійна істина: «Що Бог з’єднав одним ярмом, нехай жодна людина не розділяє» (Матвія 19:6).

 Зважте всі «за» і «проти». Скажімо, ви хочете мати дітей, а ваша дружина не хоче. Щоб прийняти спільне рішення, потрібно взяти до уваги немало чинників. Ось кілька з них.

•   Ваші стосунки.

   Чи ваші стосунки витримають нові труднощі, які несе з собою виховання дитини?

•   Нові обов’язки.

   Дбати про дитину — це не лише забезпечувати її їжею, одягом і житлом.

•   Фінансовий стан.

   Чи в нових обставинах ви зможете зрівноважувати роботу, сім’ю та інші обов’язки?

 Біблійна істина: «Хто з вас, бажаючи побудувати вежу, спершу не сяде й не порахує витрат?» (Луки 14:28)

 Подивіться на проблему ширше. Можливо, вам вдасться дійти згоди стосовно певних моментів. Наприклад, якщо хтось з вас не хоче мати дітей, то він може подумати над такими запитаннями:

•   коли я кажу, що не хочу мати дітей, чи це означає взагалі ніколи не хочу, чи не хочу поки що?

•   чи я зволікаю з рішенням мати дітей, бо переживаю, чи зможу стати добрим батьком (матір’ю)?

•   чи я боюся, що мій подружній партнер приділятиме мені менше уваги?

 А ось над чим може подумати той з вас, хто хоче мати дітей:

•   чи ми готові взяти на себе нові обов’язки, пов’язані з батьківством?

•   чи фінансово ми готові до виховання дитини?

 Біблійна істина: «Мудрість, що згори... поміркована» (Якова 3:17).

 В кожній думці є раціональне зерно. Дві людини, дивлячись на один і той же пейзаж, бачать його по-різному. Подібно й у подружжі, кожен, розглядаючи певне питання, наприклад, як розпоряджатися грішми, бачить його вирішення по-своєму. Тому спробуйте почати обговорення суперечливих тем з того, в чому ваші погляди збігаються.

•   На чому ваші погляди сходяться?

•   Що слушного в поглядах вашого подружжя?

•   Що кожен з вас може зробити, аби пристосуватися до поглядів одне одного і зберегти мир?

 Біблійна істина: «Нехай кожен шукає користі не для себе, а для іншого» (1 Коринфян 10:24).