Слово «святість» вказує на цілковиту відокремленість від усього, що може осквернити. Єврейське слово, перекладене як «святий», походить від слова, що означає «відокремлений». Отже, святе — це щось відокремлене від того, що є у загальному вжитку, те, що вважається священним, оскільки воно чисте з будь-якого погляду.

 Бог неперевершений у своїй святості. У Біблії говориться: «Ніхто не є настільки святий, як Єгова a» (1 Самуїла 2:2). Тому тільки він має право визначати, що чи хто є святим.

 Словом «святий» можна назвати все, що прямо пов’язане з Богом, особливо те, що відокремлене для використання у поклонінні йому. Наприклад, в Біблії згадуються:

•   Святі місця. Бог сказав Мойсею біля куща, охопленого полум’ям: «Земля, на якій ти стоїш, свята» (Вихід 3:2—5).

•   Святі події. Коли стародавні ізраїльтяни збирались на щорічні релігійні свята, то такі події називались «святими зборами» (Левіт 23:37).

•   Святі предмети. Предмети, які використовувались для поклоніння Богові в стародавньому храмі в Єрусалимі, називалися «святими речами» (1 Царів 8:4). До цих священних предметів потрібно було ставитися шанобливо, хоча їм не можна було поклонятись b.

 Так. Бог наказав християнам: «Будьте святі, бо я святий» (1 Петра 1:16). Звичайно, недосконала людина ніколи не зможе стати такою святою, як Бог. Однак ті, хто дотримується Божих праведних законів, можуть вважатись святими і приємними Богові (Римлян 12:1). Якщо людина намагається бути святою, то це видно в її словах і вчинках. Наприклад, він чи вона дотримуються поради бути «святими і стримува[т]ись від статевої розпусти» та прислухаються до заклику: «Будьте святі у всіх своїх вчинках» (1 Фессалонікійців 4:3; 1 Петра 1:15).

 Так. Якщо хтось перестає дотримуватись Божих норм поведінки, то Бог більше не вважає його святим. Скажімо, біблійна Книга євреїв була адресована «святим братам», але вона містить застереження, щоб ніхто з них «ніколи не відійшов від живого Бога і не розвинув у собі злого серця, в якому немає віри» (Євреїв 3:1, 12).

 Неправильне уявлення. Целібат робить людину святішою.

 Факт. Звичайно, християнин може вирішити не одружуватись, однак сам по собі целібат не робить людину святою перед Богом. Це правда, що неодружені християни можуть повністю зосередитись на служінні Богові (1 Коринфян 7:32—34). Проте Біблія показує, що одружені теж можуть бути святими. Щонайменше один апостол Ісуса, Петро, був одруженим (Матвія 8:14; 1 Коринфян 9:5).