Біблія вчить, що неконтрольований гнів шкодить не тільки людині, яка гнівається чи затаює злобу, але й усім, хто її оточує (Прислів’я 29:22). Хоча в деяких ситуаціях гнів може бути виправданий, Біблія каже, що ті, хто не припиняє вибухати гнівом, не отримають спасіння (Галатів 5:19—21). Поради з цієї книги допоможуть людині позбутися гніву.

•  Чи гнів — це завжди погано?

•  Який гнів Бог засуджує?

•  Як подолати гнів?

•  Біблійні вірші про гнів

 Ні. Інколи гнів може бути справедливим. Наприклад, вірний Богу Неемія «дуже розгнівався», коли побачив, як гнобили його одновірців (Неемії 5:6).

 Бог теж може виявляти гнів. Наприклад, так було у випадку з ізраїльським народом. В давнину ізраїльтяни пообіцяли поклонятися лише Єгові. Але коли вони порушили цю угоду і почали служити фальшивим богам, «Єгова запалав гнівом» (Суддів 2:13, 14). Однак Бог не є гнівливий. Якщо він і виявляє гнів, то завжди справедливо і контрольовано (Вихід 34:6; Ісаї 48:9).

 Бог засуджує несправедливий гнів, а також коли хтось втрачає контроль над собою. Але оскільки всі люди недосконалі, вони переважно виявляють саме такий гнів. Наприклад:

•   Каїн «сильно розлютився», коли Бог не прийняв його жертву. Цей чоловік дозволив, щоб його гнів розгорівся настільки сильно, що він врешті-решт вбив свого брата (Буття 4:3—8).

•   Пророк Йона дуже розгнівався, коли Бог виявив милосердя до мешканців Ніневії. Бог вказав Йоні на його помилку і пояснив, що той гнівається несправедливо. Мешканці Ніневії розкаялися в своїх гріхах, тому до них, навпаки, треба було виявити милосердя (Йони 3:10—4:1, 4, 11) a.

 Ці два приклади показують, що коли людина гнівається несправедливо або, гніваючись, втрачає контроль над собою, то вона «не сприяє утвердженню Божої праведності» (Якова 1:20).

•   Визнайте, що неконтрольований гнів — це слабкість. Дехто вважає, що гнів — це ознака сили. Та насправді нездатність контролювати гнів свідчить про слабкість. «Людина, яка не панує над собою,— наче зруйноване місто без муру» (Прислів’я 25:28; 29:11). А от вміння стримувати свій гнів показує, що ми є по-справжньому сильними і розважливими (Прислів’я 14:29). Біблія каже: «Негнівлива людина могутніша від силача» (Прислів’я 16:32).

•   Приборкайте свій гнів, поки не накоїли чогось, про що потім шкодуватимете. «Відкинь гнів і полиш лють,— сказано у Біблії,— не засмучуйся і не чини зла» (Псалом 37:8). Зверніть увагу, що, гніваючись, ми маємо вибір: або відкинути гнів, або дозволити гніву довести нас до зла. Недарма в Ефесян 4:26 сказано: «Гнівайтесь, але не грішіть».

•   Як тільки починаєте дратуватися, постарайтесь піти геть. Біблія каже: «Початок суперечки — наче прорив води, тому, перш ніж вибухне сварка, піди собі геть» (Прислів’я 17:14). Звичайно, непорозуміння з іншою людиною варто залагоджувати якнайшвидше, але інколи вам обом може знадобитися трохи часу, щоб заспокоїтись, перш ніж ви зможете спокійно все обговорити.

•   Дізнайтесь усі факти. «Прониклива людина стримує свій гнів», сказано у Прислів’я 19:11. Перш ніж робити якісь висновки, було б мудро пересвідчитись, чи нам відомі всі факти. Якщо ми уважно вислухаємо всі аргументи співрозмовника, то, швидше за все, уникнемо безпідставного гніву (Якова 1:19).

•   Моліться, щоб Бог дав вам душевний мир. Якщо просити в Бога, він може дати свій «мир, який неможливо збагнути розумом» (Філіппійців 4:7). Молитва — це один з основних способів, як отримати Божий святий дух. За допомогою цього духу ми зможемо розвинути такі риси, як мир, терпеливість і стриманість (Луки 11:13; Галатів 5:22, 23).

•   Мудро вибирайте товариство. Зазвичай люди стають схожими на тих, з ким спілкуються (Прислів’я 13:20; 1 Коринфян 15:33). У книзі Прислів’я 22:24 є застереження: «Не дружи з нестриманою людиною і не май справи з гнівливим». Але чому? У 25-му вірші пояснюється: «Щоб ти не навчився його доріг і не загнав сам себе у пастку».